flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення щодо практики розгляду справ за участю присяжних за 2021 рік

27 травня 2022, 13:02

На виконання плану роботи суду на І півріччя 2022 року мною, консультантом суду, проведено узагальнення за результатами розгляду справ за участю присяжних за 2021 рік.

Правовим підґрунтям суду присяжних в незалежній Україні стала Конституція, яка відразу в трьох статтях передбачає можливість здійснення правосуддя присяжними. Так, у ст. 124 декларується безпосередня участь народу у здійсненні правосуддя через присяжних, ст. 127 згадує здійснення правосуддя за участю присяжних у визначених законом випадках, а в наступній ст. 128 зазначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачають здійснення народовладдя в Україні через інститут присяжних.

Залучення суду присяжних можливе під час розгляду певних категорій цивільних та кримінальних справ. У цивільних справах присяжні розглядають справи про обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною; визнання особи безвісно відсутньою чи померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Необхідність участі присяжних у вищезазначених справах окремого провадження історично зумовлювалася соціальною важливістю останніх. У кримінальному процесі присяжних залучають до розгляду справ про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Статус присяжних регулюється спеціальним Законом «Про судоустрій та статус суддів», ст. 65 якого містить вимоги до присяжного. Присяжним може бути громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, та який володіє державною мовою. Ці особи не повинні мати психічних та інших хронічних захворювань, не можуть бути судимими, не мають бути державними службовцями, працівниками правоохоронних органів, адвокатами, нотаріусами.

На присяжних поширюються гарантії, закріплені у ст. 68 вказаного Закону, зокрема виплата винагороди та добових, відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, збереження роботи.

Законодавець прирівнює присяжних із суддями в частині поширення на них однакових гарантій незалежності та недоторканності.

Як бачимо, в Україні віковий поріг є дещо вищим, оскільки в США та Англії присяжним може бути особа з 18 років, а у Франції – з 23 років. Присяжним може бути особа з будь-якою освітою, професією чи діяльністю, від неї не вимагається знання законодавства.

Присяжними в Україні стають за власним бажанням – громадянин повинен подати заяву та необхідні документи для включення його до списку присяжних. Але в подальшому увільнення присяжного від обов’язків можливе лише з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 384 КПК України обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. У всіх інших випадках суд присяжних у кримінальному судочинстві взагалі не передбачений.

Відповідно до ст. 387 КПК України, відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. У ст. 385 зазначено, що після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості 7 осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з-поміж осіб, які внесені до списку присяжних. Добір присяжних до участі у здійсненні правосуддя здійснюється зі списку присяжних у порядку черговості за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що неявка присяжного за викликом до суду без поважних причин і не повідомлення вчасно про них є проявом неповаги до суду та карається штрафом у розмірі від 50 до 150 неоподаткованих мінімумів громадян. Інші види правопорушень, вчинених присяжними, караються усуненням від подальшої участі у справі або відводом.

Відповідно до даних автоматизованої системи КП «Д-З» присяжні у 2021 році в кримінальних провадженнях участі не брали.

Участь присяжних під час здійснення судочинства з цивільних справ направлено на забезпечення завдання цивільного судочинства, до яких належить справедливий, неупереджений та своєчасної розгляд і вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст. 293 ЦПК у складі одного судді та двох присяжних у межах окремого провадження розглядаються справи про:

  • обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою;
  • усиновлення;
  • надання психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

В усіх інших випадках у цивільному судочинстві законодавець не передбачає участі присяжних.

Згідно даних судової статистики за 2021 рік до Вінницького районного суду Вінницької області надійшло 10 справ окремого провадження розгляд яких проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Протягом 2021 року у Вінницькому районному суді Вінницької області відбулося 13 судових засідань за участю присяжних.   

Протягом 2021 року судом розглянуто 4 справи за участю присяжних, 2 з яких справи про усиновлення, а 2 – про визнання фізичної особи недієздатною, а 2 заяви повернуто з додатками заявникам без розгляду.

Безперечно, участь присяжних  у здійсненні судочинства співвідноситься з таким важливим принципом, як рівність сторін перед судом. У свою чергу, реалізація даного принципу лише сприяє ухваленню судом законного та обґрунтованого рішення у справі.

 З метою виявлення та усунення помилок, необхідним є систематичне вивчення та узагальнення судової практики по окремим категоріям справ, обов'язково слід аналізувати судову практику, особливо з тих питань, що є  проблемними.  Та незважаючи на значне навантаження на суддів, яке пов’язане з великою кількістю  справ та заяв, які надходять на розгляд та неукомплектованістю суддівського штату,  протягом 2021 року Вінницький районний суд забезпечував належний рівень розгляду справ окремого провадження.

 

 

Консультант суду                                                    Марина ЛЯХОВСЬКА