Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ наказного провадження у І півріччі 2022 року

На виконання плану роботи суду на ІІ півріччя 2022 року мною, консультантом суду, проведено узагальнення за результатами розгляду цивільних справ наказного провадження у І півріччі за 2022 року.

Інститут наказного провадження — достатньо новий для цивільного судочинства. Його введення обумовлено потребами судової практики, а саме недоцільністю використання складної процедури позовного провадження за тими вимогами, які можуть вважатися безспірними, а тому застосування спрощеної процедури розгляду таких вимог є виправданим.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Наказне провадження – це особливий спрощений вид цивільного судочинства, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

До особливостей наказного провадження можна віднести:

• провадження здійснюється письмове без виклику сторін;
• вичерпний перелік вимог за якими може бути виданий судовий наказ;
• сторони мають статус заявника та боржника;
• діє принцип безспірності вимог;
• видача судового наказу у короткий термін (5 днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу

Наказне провадження є спрощеною формою судового провадження при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ.

Згідно ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ст. 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч.ч. 5, 6 ст. 167 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Статтею 163 ЦПК України передбачено форму та зміст заяви про видачу судового наказу.

1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
2. У заяві повинно бути зазначено:

• найменування суду, до якого подається заява;
• повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб — громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
• ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
• вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
• перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

3. До заяви про видачу судового наказу додаються:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
• копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
• інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Ставка судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу станом на січень 2022 року становить  248,10 грн. А за подання заяви про скасування судового наказу, судовий збір становить 124,05 грн. Важливим є те, що у разі відмови у видачі судового наказу чи скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Розгляд справ у наказному провадженні проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, на підставі поданої письмової заяви та доданих до неї доказів, для підтвердження цих вимог.

Слід пам’ятати, що судовий наказ одночасно є виконавчим документом. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.   Заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі.

У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

• найменування суду, до якого подається заява;
• ім'я(найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника та заявника, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України;
• наказ, що оспорюється;
• зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

 До заяви про скасування судового наказу додаються:

• документ, що підтверджує сплату судового збору;
• документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
• клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів  4 і 5 ч. 1 статті 161 ЦПК, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Протягом І півріччя 2022 року до Вінницького районного суду Вінницької області надійшло 43 заяви про видачу судового наказу, а також 2 заяви про скасування судового наказу.

Із 43 заяв про видачу судового наказу 25 судових наказів видано, у 17 з них винесено ухвалу про відмову у видачі судового наказу, 1 заву передали за підсудністю до іншого суду.

 Дані розгляду заяв наказного провадження у І півріччі 2022 року відображені в таблиці.

Розгляд заяв наказного провадження                         

 З огляду на проведене узагальнення слід зазначити, що наказне провадження є досить ефективним способом захисту прав стягувачів, якій економить час і гроші як стягувачу, так і судовій системі в цілому.

 Консультант суду                                                                                            Марина ЛЯХОВСЬКА