Аналіз розгляду справ в категорії про стягнення аліментів на утримання дітей за 2023 рік у порівнянні з 2022 роком

На виконання плану роботи суду на І півріччя 2024 року консультантами суду проведено аналіз за результатами розгляду справ в категорії про стягнення аліментів на утримання дітей за 2023 рік у порівнянні з 2022 роком.

Метою даного узагальнення є виявлення динаміки розгляду цивільних справ  в порядку позовного та наказного провадження зазначеної категорії справ, найбільш характерних порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

За загальним визначенням аліментами називається обов'язок по утриманню у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які цього потребують.

Право певної категорії осіб на отримання аліментів передбачається положеннями Конституції України, Сімейним кодексом України, Конвенції про права дитини, іншими міжнародно-правовими договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Аліментами називається утримання, яке по закону одна особа (боржник) повинна надати іншій особі (кредитору), що знаходиться в сімейних правовідносинах, за умови неповноліття останнього або непрацездатності чи нужденності. Те утримання, яке надається не в силу юридичного обов'язку, а на підставі моральних норм, не буде вважатись аліментами. Аліментне зобов'язання носить особистий характер і це обумовлюється тим положенням, що внаслідок смерті особи, яка повинна сплачувати аліменти чи особи, на яку присуджено аліменти, аліментні зобов'язання припиняються. Права на отримання аліментів, а також обов'язок по їх сплаті не можуть бути передані будь-якій іншій особі.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У випадках, передбачених статтями 198 та 199 СК України, батьки мають обов’язок утримувати і своїх повнолітніх дітей.

Главою 9 СК України передбачено права та обов’язки подружжя по утриманню дітей.

Главою 15 СК України закріплено обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання. Так, зокрема, норми глави 15 СК України визначають окремі види зобов’язань про стягнення аліментів на користь тих чи інших осіб, зокрема:

- обов’язок матері, батька утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

- обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання;

- обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків.

Надаємо порівняльну таблицю відповідно до даних річних звітів суду про розгляд справ у порядку цивільного судочинства (звіт за формою 1-ц) за 2022 та 2023:

Кількість заяв в категорії про стягнення аліментів на утримання дітей

у 2022 та 2023 роках

Кількість справ в категорії про стягнення аліментів на утримання дітей

 у 2022 та 2023 роках

Кількість заяв в категорії видачі судових наказів про стягнення аліментів на    утримання дітей у 2022 та 2023 роках

Порівнюючи показники 2023 року з 2022 роком, бачимо, що кількість заяв, що надійшли в категорії про стягнення аліментів на утримання дітей змінилась – у 2023 році кількість заяв та позовних заяв, що надійшли до суду, у зазначеній категорії більша.

Таку різницю можна пояснити початком повномасштабної вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році.

Також можна дійти висновку, що високий рівень інфляції в країні, у тому числі через російську збройну агресію проти України, відображається на матеріальному забезпеченні значної частини населення, зокрема їх здатності виконувати свої фінансові зобов’язання, адже права та соціальна захищеність дітей, питання їх фінансового забезпечення завжди перебувають під пильним наглядом не лише з боку суспільства, а й з боку держави. 

При проведенні аналізу встановлено, що найбільш поширеною є практика заявлення позовних вимог про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття.

У 2022 році до суду надійшло 7 позовних заяв про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та 7 позовних заяв про стягнення аліментів на утримання дружини.

У 2023 році до суду надійшло 11 позовних заяв про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та 9 позовних заяв про стягнення аліментів на утримання дружини.

Непорушним конституційним правом неповнолітньої дитини, закріпленим статтею 51 Конституції України є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Крім того, обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття передбачено статтею 180 Сімейного кодексу України.

Обов’язок батьків утримувати свою дитину не припиняється із розірванням шлюбу. Більш того, навіть факт позбавлення батьківських прав не звільняє від обов’язку сплачувати аліменти.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснює, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

У ході проведення аналізу встановлено, що у переважній більшості вказаних справ позивачами виступали матері неповнолітніх дітей з якими вони проживали, поодинокі випадки виявлено, коли позивачами були батьки або органи опіки та піклування.

При розгляді даної категорії справ суд звертав увагу на обставини, визначені статтею 182 СК України.

Крім того, суддями враховувалося чи офіційно працевлаштований відповідач, чи має він мінливий, нерегулярний дохід, визнання позову відповідачем, інші витрати відповідача на проживання (сплата комунальних послуг, оренда житла), вік сторін, надання добровільно матеріальної допомоги дитині, наявність кредитних зобов’язань тощо.

Консультант суду                                                                       Марина ЛЯХОВСЬКА

Консультант суду                                                                       Марина ПРАЩЕРУК