Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання плану роботи Вінницького районного суду Вінницької області проведено узагальнення судової практики з розгляду кримінальних справ (проваджень) проти життя та здоров’я особи за перше півріччя 2015 року.
Кримінальні справи (провадження), які б розглядались за вчинення злочинів передбачених п.5 ч.2 ст. 115 КК України (спосіб небезпечний для життя багатьох осіб), ст.ст. 116, 123 КК України (тяжка образа з боку потерпілого), ст.127 КК України (сильний фізичний біль, фізичне страждання, моральне страждання), ст.ст.131, 137, 140 КК України (неналежне виконання обов’язків), ст.ст. 135, 137-141 КК України (тяжкі наслідки), ст. 138 КК України (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), ст.. 124 КК України (умисне заподіяння тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця), ст.116 КК України (протизаконне насильство, систематичне знущання), ст. 120 КК України (жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій, систематичне приниження людської гідності, інша залежність від винуватця), ст. 121 ч.2 КК України (спосіб, що має характер особливого мучення), ч.2 ст. 126 КК України (характер мордування), ст.. 129 КК України (реальні підстави побоювання здійснення погрози), ст..130 КК України (невиліковна інфекційна хвороба), ст. 127 КК України (дискримінація потерпілого), ст. 117 КК України (який проміжок часу охоплюється поняттям одразу після пологів), ст.ст. 136-145 КК України на розгляді у Вінницькому районному суді Вінницької області не перебувало, які відносяться до категорії справ проти життя та здоров’я особи.
В результаті проведення узагальнення судової практики з розгляду кримінальних справ (проваджень) проти життя та здоров’я особи встановлено, що при наданні апаратом суду інформації в провадженні суддів Вінницького районного суду Вінницької області станом на 01.07.2015 року всього перебувала на розгляді 1 кримінальна справа №по обвинуваченню ОСОБИ_1, у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за положеннями КПК України 1960 року.
Вищевказана кримінальна справа 26 листопада 2013 року надійшла на новий розгляд з Апеляційного суду Вінницької області до Вінницького районного суду Вінницької області, після скасування від 21 листопада 2013 року Апеляційним судом Вінницької області попереднього вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 12 червня 2013 року, по причині що слідчі дії зазначені у постанові Староміського суду м. Вінниці від 04 травня 2012 року не були проведені, по обвинуваченню ОСОБИ_1, у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, що останній перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на підставі неприязних відносин, які виникли у нього з ОСОБОЮ_2 під час розмови в будинку останнього, скляною пляшкою з-під горілки умисно наніс удар по голові ОСОБІ_2, від якого останній впав на землю і втратив свідомість. Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – забою головного мозку легкого ступеня тяжкості, субарахноїдального крововиливу, епідурального крововиливу правої скроневої ділянки, забійних ран голови, перелому кісток черепа (лінійного перелому потиличної кістки). Згідно судово-медичної експертизи № 2724 від 12.12.2011 року вказана черепно-мозкова травма у ОСОБИ_2 виникла від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо в строк 30.05.2010 р., належить до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом кісток черепа (лінійний перелом потиличної кістки) являється небезпечними для життя в момент спричинення. Характер і локалізація вказаних ушкоджень у ОСОБИ_2 у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепа допускають можливість виникнення їх від одноразової травмуючої дії в тім'яно-потиличну ділянку голови зліва.
Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 17 липня 2015 року ОСОБУ_1 визнано винним у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання йому частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 грудня 2009 року за ст. 185 ч.3 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 6 років, який 03 серпня 2015 року оскаржувався було подано апеляції підсудним та прокурором.
Призначення покарання полягає у визначенні судом у вироку конкретної міри кримінального покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину.
Закон визначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч. 2 ст. 65 КК).
Також, по вищевказаній кримінальній справі потерпілим було заявлено цивільний позов про стягнення моральної та майнової шкоди, який було задоволено частково, а саме 1283 грн. 40 коп. на відшкодування майнової шкоди; 10000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, оскільки внаслідок спричинення потерпілому тілесних ушкоджень була принижена його людська честь і гідність, він переніс фізичний біль, нервове потрясіння, що негативно вплинуло на його звичайний ритм життя та задоволено витрати за надання правової допомоги в сумі 2400 грн. 00 коп., в решті цивільного позову стягнення суми відмовлено по причині недоведеності.
Відповідно до ст. ст. 127, 128 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні здійснюється під час ухвалення обвинувального вироку чи постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Згідно з ч.1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про цивільний позов: чи підлягає задоволенню пред’явлений позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
З огляду проведеного узагальнення, причинами недотримання розумних строків розгляду кримінальної справи № по обвинуваченню ОСОБИ_1, у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, являється неявка свідків, експертів, потерпілого та обвинуваченого по справі, які неодноразово викликались та до яких застосовувався привід, проведення судом чотири судово-медичні експертизи, клопотання підсудних про відкладення розгляду справи, за клопотання їх захисників, неявка в судові засідання законних представників підсудного та потерпілого, витребовуванням відомостей, що мають істотне значення для розгляду справи, а також в зв`язку з закінченням повноважень суддів Вінницького районного суду Вінницької області в межах п’ятирічного строку, вищевказана кримінальна справа, після повторного автоматичного розподілу, передавалась для продовження розгляду іншому судді Вінницького районного суду Вінницької області. Крім того, повторний розгляд справи судом першої інстанції після скасування Апеляційним судом Вінницької області вироку Вінницького районного суду Вінницької області.
Під час досудового розслідування у зазначеній категорії справ було дотримано вимоги процесуального закону та права підозрюваного на захист.
Встановлено, що в основному обвинувальний висновок під час досудового розслідування по зазначеним категоріям справ оформляються у відповідності до вимог КПК України 1960 року.
Вінницьким районним судом Вінницької області зібрані під час досудового розслідування докази у справах вказаної категорії недопустимими та неналежними не визнавались.
Як вбачається з проведеного узагальнення вбачається, що суддями Вінницького районного суду Вінницької області при розгляді даної категорії кримінальних справ (проваджень) за перше півріччя у 2015 році не в повній мірі застосовується практика Європейського суду з прав людини, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховного Суду України, однак при розгляді справ даної категорії суддями не допускається порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суддя Вінницького районного суду М.І. Мотрук
Вінницької області
_03_03.png)
