Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення проводиться для виконання плану роботи Вінницького районного суду Вінницької області на І півріччя 2016 року.
Узагальнення проводиться за даними статистичного звіту про роботу суду за 2015 рік.
Узагальнення судової практики має істотне значення для забезпечення однакового застосування норм законів України, та для досягнення завдань кримінального провадження, з урахуванням необхідності дотримання та належної реалізації прав усіх учасників кримінального провадження.
В межах цього узагальнення проаналізовано судову практику розгляду справ, заяв та клопотань слідчими суддями Вінницького районного суду Вінницької області.
Загальні положення Кримінального процесуального кодексу України передбачають те, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, які знайшли свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Новий КПК України передбачає значне розширення функції судового контролю за досудовим розслідуванням, а саме:
- забезпечує можливість оскарження безпосередньо до суду окремих рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора в ході досудового розслідування;
- встановлює майже повну монополію суду щодо вирішення питань про обмеження прав і свобод особи в ході досудового розслідування;
- розширює повноваження суду щодо надання дозволів на вчинення окремих слідчих дій;
- наділяє суд деякою мірою наглядовими функціями в питанні оцінки законності затримання особи та тримання її під вартою.
Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, які він має виконувати.
Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.
Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти вчиненню злочину уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою, як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Окремо необхідно вказати, що виключно слідчим суддею в ході досудового розслідування за клопотанням слідчого, яке узгоджене з прокурором, вирішуються питання про застосування особливих заходів забезпечення кримінального провадження – запобіжних заходів. Зокрема, таких як:
- особисте зобов’язання , яке полягає у покладенні на підозрюваного чи обвинуваченого судом певних зобов’язань, якими можуть бути зокрема: зобов’язання підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, інші (ст. ст. 179, 194 КПК);
- особиста порука , яка полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього указаних вище у попередньому абзаці обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ст. 180 КПК);
- застава , яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі їх невиконання (ст. 182 КПК);
- домашній арешт, який полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ст. 181 КПК);
- тримання під вартою, який є виключним запобіжним заходом й полягає в примусовому утримуванні особи на визначений слідчим суддею і законом період часу у спеціальній установі, й застосовується виключно тоді, коли інші запобіжні заходи не можуть бути достатньо ефективними (ст. 183 КПК).
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Безумовно кожен запобіжний захід має свої особливості, проблемні і суперечливі моменти.
Вінницький районний суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Вінницький районний суд є єдиним судом у Вінницькій області, який має у своїй територіальній підсудності Стрижавську виправну колонію №81, в якій знаходиться лікарня для засуджених, в яку доставляються хворі засудженні зі всіх установ України; обласну психіатричну лікарню №2 та обласний протитуберкульозний диспансер, що значно збільшує навантаження при розгляді судом подань, заяв та інших справ.
Відповідно до Рішення зборів суддів Вінницького районного суду Вінницької області до провадження слідчого судді віднесені наступні категорії справ:
- розгляд справ в порядку статті 306 КПК України;
- справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються протягом однієї доби, відповідно до статті 277 КУпАП;
- подання СВК-81;
- клопотання ВОПЛ №2 про продовження, зміни, заміни, скасування заходів медичного характеру.
- заяви, клопотання засуджених, які відбувають покарання в СВК-81, їх захисників і інших осіб, поданих в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.
Стаття 306 КПК України «Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування» визначає порядок та терміни розгляду відповідних скарг.
Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов'язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. При цьому відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Законом визначено два можливі строки для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: 1) не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги; 2) не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Зазначеними строками має охоплюватись весь час на вивчення змісту скарги та документів, щодо неї долучаються, матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності, отримання та аналізу пояснень слідчого чи прокурора, проведення інших перевірочних дій та безпосередній судовий розгляд поданої скарги.
З метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право витребувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була допущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням положень коментованої глави КПК.
В будь-якому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею одноособово. Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв'язку із розглядом поданої скарги. У випадку неявки викликаних у засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з названих осіб.
Скаржник, його захисник, представник чи законний представник можуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об'єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.
Обґрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в роз'ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами. Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.
При дослідженні обґрунтованості скарги слідчий суддя має перевірити, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішення чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження.
Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.
Всього слідчим суддею Вінницького районного суду Вінницької області було розглянуто 16 справ про скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. З них 9 справ на скарги про бездіяльність слідчого, 2 – на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, 4 – на рішення слідчого про закриття кримінального провадження та 1 – на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Слідчим суддею було розглянуто 106 клопотань ВОПЛ №2 про продовження, зміни, заміни, скасування заходів медичного характеру.
Також до провадження слідчого судді віднесені подання СВК-81; заяви, клопотання засуджених, які відбувають покарання в СВК-81, їх захисників і інших осіб, поданих в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України. Слідчим суддею було розглянуто 432 справи віднесених до даних категорій справ.
Відповідно до Рішення зборів суддів Вінницького районного суду Вінницької області до провадження слідчого судді віднесені справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються протягом однієї доби, відповідно до статті 277 КУпАП.
За даними статистичного звіту про роботу суду за 2015 рік, Вінницьким районним судом Вінницької області було розглянуто 1186 справ про адміністративні правопорушення, з них 555 справ було розглянуто слідчим суддею, що становить 46,8%.
Про незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч.1 ст.44 КУпАП) було розглянуто 5 справ, що становить 0,9% від загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення слідчим суддею.
Порушення правил про валютні операції (ст. 162 КУпАП) – 2 справи, що становить 0,36%.
Дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) – 175 справ, що становить 31,53%.
Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми (ст. 173-2 КУпАП) – 341 справу, що становить 61,44%.
Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ст. 178 КУпАП) – 20 справ, що становить 3,6%.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП) – 12 справ, що становить 2,16%.
Аналіз роботи слідчого судді за 2015 рік дає можливість сказати про те, що слідчий суддя Вінницького районного суду Вінницької області розглядаючи справи дотримується строків розгляду, які передбачені КПК України. Разом із значним розширенням функцій судового контролю за досудовим розслідуванням, як вбачається з вище викладеного, кримінальний процесуальний кодекс України покладає на слідчого суддю значний об’єм функцій та обов’язків, які він має виконувати. Відповідно і навантаження на слідчого суддю значно більше. Можемо зробити висновок, що слідчий суддя Вінницького районного суду Вінницької області в повному обсязі здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Консультант суду О.О. Тарабан
_03_03.png)
