Вінницький районний суд Вінницької області

28 вересня 2018, 16:30

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення за корупційні діяння у І півріччі 2018 року

На виконання плану роботи Вінницького районного суду Вінницької області проведено узагальнення практики розгляду справ про адміністративні правопорушення за корупційні діяння у І півріччі 2018 року.

Метою зазначеного узагальнення є вивчення спірних та проблемних питань, що виникають при застосуванні норм матеріального та процесуального права при розгляді даної категорії справ, аналіз помилок, що допускаються в справах даної категорії.

Питання боротьби з корупцією традиційно посідає одне з пріорітетних місць у політиці України.

Одним із ключових моментів стратегії боротьби з корупцією слід вважати діяльність компетентних органів, спрямовану на забезпечення невідворотності відповідальності винних.

Важливе місце серед таких державних органів посідають суди, які відграють значну роль у протидії корупційним проявам, шляхом притягнення до відповідальності осіб винних у вчиненні корупційних правопорушень, з метою їх виправлення та недопущення повторних правопорушень в подальшому.

В процесі антикорупційної політики в Україні розроблено і прийнято низку відповідних законодавчих актів: Конституція України, Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про державну службу», Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та інші.

Чинним Законом України «Про запобігання корупції» визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення передбачена главою 13-А КУпАП «Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією» (ст. ст. 172-4- 172-9-2).

Згідно статистичних даних Вінницького районного суду Вінницької області за перше півріччя 2018 року розглянуто 2 справи про адміністративні правопорушення за корупційні діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, у яких провадження закрито в зв’язку з закінченням строків накладення стягнення.

Так, по адміністративній справі № 148/1716/17, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2017 року серії ГП 507532 ОСОБА_3 будучи звільненою з посади судді одного з районних судів Вінницької області, являючись суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги ч. 2 ст. 52 вказаного Закону, а саме - після одноразового отримання грошових коштів в сумі - 161289,38 гривень у якості вихідної допомоги кінцевого розрахунку, розмір якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня 2017 року, що є суттєвою зміною в майновому стані, у десятиденний строк з моменту виплати (14.07.2017 року), письмово не повідомила про це Національне агентство з питань запобігання корупції, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Суд, з власної ініціативи, поставив на міркування присутніх учасників справи про необхідність закриття провадження у даній справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки на даний час , строк накладення адміністративного стягнення визначений у ч.3 ст. 38 КУпАП сплив.

Прокурор заперечував проти закриття провадження у справі, оскільки вважав, що на даний час строк накладення стягнення на ОСОБА_2 не пройшов, оскільки він подав клопотання судді у грудні 2017 року про зупинення провадження у справі. Хоча суд і не виніс відповідної постанови, але він вважає, що з часу подання такого клопотання строк розгляду справи повинен бути зупинений. Також прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_2 подала клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, тому суд повинен вислухати її пояснення по даній справі, та встановити винуватість чи не винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисник - ОСОБА_1 не заперечували проти закриття провадження у даній справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши заявлене клопотання, міркування учасників судового розгляду, суд вирішив за необхідне закрити провадження у даній справі виходячи з такого.

Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульовано статтею 247 КУпАП.

Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:

-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

-закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення).

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суд при здійсненні правосуддя повинен діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, системне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє суду дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У зв’язку з чим доводи прокурора про те, що суд повинний встановити винність чи невинність ОСОБА_2 в даному судовому засіданні суд розцінив, як хибні.

Також суд визнав хибними доводи прокурора, про те, що у зв’язку з подачею ним клопотання про зупинення строку, без постанови суду, з грудня 2017 року судом слід рахувати строк розгляду даного протоколу як зупинений. Оскільки згідно до положень ч.4 ст. 277 КУАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні , у відпустці, тощо).

Постанови про зупинення строку розгляду даного адміністративного правопорушення судом не виносилося.

Тому виходячи з вище викладеного, суд закрив провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КпАП України.

20.03.2018 прокурором Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області подано апеляційну скаргу на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 06.03.2018 року про закриття провадження у справі.

30.03.2018 апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 06.03.2018 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП повернено прокурору у зв'язку з відсутністю у прокурора права на апеляційне оскарження даного судового рішення.

Аналогічне рішення 06.04.2018 винесено судом по аналогічній справі №128/707/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення корупційного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, ОСОБА_1 будучи депутатом Вінницької районної ради 7 скликання та відповідно п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимоги ч. 2 ст. 52 Закону, не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, а саме, про придбання автомобіля марки AUDI Q5 2012 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 361121 гривень 02 копійок , чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.

Під час аналізу справ даної категорії встановлено, що судовий розгляд здійснюється відповідно вимог чинного законодавства: справи розглядаються за участю прокурора та інших учасників провадження, у встановлений ч. 1 ст. 277 КУпАП 15-денний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, порушення строків розгляду не виявлено.

Важливим моментом при розгляді проваджень за корупційними правопорушеннями є строки накладення адміністративних стягнень.

Частиною 3 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-¹⁴, 212-¹⁵, 212-²¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Висновки

Одним із напрямків розвитку правової системи України є посилення захисту прав і свобод особи в сфері розгляду справ про адміністративні правопорушення. На цьому шляху послідовно удосконалюються форми і методи діяльності органів, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляд, утверджуються демократичні стандарти, набуває визначеності судова практика та формується соціальний досвід.

Узагальнення засвідчило, що Вінницьким районним судом Вінницької області в цілому забезпечується правильне вирішення справ про адміністративні корупційні правопорушення (глава 13-А КУпАП з урахуванням внесених змін та Закону України «Про запобігання корупції»). Вимоги ст.8 КУпАП щодо чинності закону про відповідальність за адміністративні правопорушення постійно враховуються під час прийняття судом постанов за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Консультант суду Н.А. Лебідь