Узагальнення практики розгляду
Вінницьким районним судом Вінницької області справ
про адміністративні правопорушення в 2010 році та шляхи підвищення безпеки дорожнього руху
Верховна Рада України 24.09.2008 року прийняла Закон № 586-1Y «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Згідно із Законом змінено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті, частину справ розглядає Державна автомобільна інспекція ( ДАІ), а частину суд.
У 2010 році Вінницьким районним судом розглянуто 1798 справ про правопорушення, з винесенням постанов щодо 1798 осіб, в тому числі 896 справ про порушення ПДР на 896 осіб.
Для належного оформлення судом повернуто 105 матеріалів, в т.ч. по порушенню ПДР - 54.
З різних підстав закрито провадження у адміністративних справах щодо 153 осіб, в т. числі по порушенню ПДР - 79.
До закриття справ призводить, зокрема, недотримання при складенні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженими посадовими особами ДАІ вимог ст. 38 КпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення та несвоєчасне надсилання матеріалів до судів.
У зв’язку із закінченням цих строків Вінницький районний суд закрив провадження у справах щодо 33 осіб. Питома вага зазначених осіб складала 3,7% від числа осіб, щодо розглянутих справ з винесенням постанови про порушення ПДР.
6 осіб, звільнених судами від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення з усним зауваженням на адресу правопорушника (ст. 22 КпАП), що становить 0,7% від кількості осіб, щодо яких розглянута справа з винесенням постанови по порушенню ПДР.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ПДР накладено на 494 особи, що складає 55,1% від кількості притягнутих до адміністративної відповідальності по порушенню ПДР на суму 754 502 грн., з них добровільно сплачено 387175 грн.. Позбавлення спеціального права застосовано до 103 осіб, адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт застосовано до 198 осіб, адмінарешт до 10 осіб, оплатне вилучення предмета до 7 осіб.
Судом винесено постанов:
- щодо 623 осіб за ст. 130 КпАП України, що складає 69,5% в загальній кількості розглянутих судом справ за порушення ПДР;
- щодо 168 осіб за ст. 124 КпАП України, що складає 18.8% ;
- щодо 54 осіб за ст. 122 КпАП України, що складає 6%;
- решта 5,7% - інші.
Сума накладеного судом штрафу на осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності:
- за ст. 130 КпАП України - 665320 грн, добровільно сплачено - 324070 грн;
- за ст. 124 КпАП України - 54674 грн., добровільно сплачено- 47414 грн;
- за ст. 122 КпАП України - 23465 грн. добровільно сплачено - 10880 грн.
Як свідчить практика Вінницького районного суду Вінницької області, посадові особи ДАІ, при оформленні та направленні до суду адміністративних матеріалів про недодержання водіями транспортних засобів правил дорожнього руху та експлуатації транспорту, допускали порушення, які призводили до повернення цих матеріалів на дооформлення або до закриття справ.
На дооформлення поверталася частина адміністративних матеріалів аналізованої категорії, що здебільшого призводило до закінчення строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КпАП.
Причиною повернення матеріалів було те, що посадові особи ДАІ не виконували належним чином вимоги ст. 256 КпАП, а саме: вказували не всі анкетні дані правопорушника (рік, число, місяць та місце народження), його точну адресу, місце роботи, посаду, а також необхідні відомості про особу, яка склала протокол (прізвище, ім’я та по батькові, посада, службові телефони). Через неточні та неправильні записи у протоколах про місце реєстрації правопорушників або фактичне місце проживання правопорушників судом витрачались додаткові кошти на повторні виклики. Крім того, це призводило до пропуску строків накладення адміністративних стягнень.
Пропонуємо також вказувати в протоколах не тільки місце реєстрації правопорушника, а і фактичне місце проживання правопорушника.
Відповідно до ст. 256 КпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати точно і правильно нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього, наводити пояснення правопорушника, інші відомості, які необхідні для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи вирішення її у точній відповідності із законом.
На практиці ж, у деяких протоколах не зазначалася частина статті КпАП, якою передбачено відповідальність за вчинене правопорушником діяння. У матеріалах справи нерідко не було доказів, які б підтверджували факт вчинення особою правопорушення, даних про те, чи притягалася вона до адміністративної відповідальності раніше, не додавались копії постанов суду про притягнення правопорушника до відповідальності за попередній період ( це стосується ч. 2 ст. 130), а також пояснень цієї особи, свідків або підписів останніх.
Нерідко працівники ДАІ матеріали справи не підшивають, аркуші в ній не нумерують, опис цих матеріалів не складають.
Вінницьким районним судом Вінницької області при виявленні таких порушень повертаються матеріали справи для проведення додаткової перевірки і направляються начальникам відділів та управлінь органів внутрішніх справ листи про вжиття заходів щодо усунення зазначених у них недоліків.
До основних недоліків належать: несвоєчасне направлення до суду адміністративних матеріалів органами ДАІ, що призводило до закриття справ за ст. 38 КпАП, а також направлення всупереч вимогам ст. 221 КпАП тих матеріалів, які даному суду не підвідомчі, які потім спрямовувались для розгляду до інших судів за територіальністю.
Згідно зі ст. 257 КпАП протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, але в законі не зазначено, протягом якого строку. Це було причиною того, що матеріали надходили до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно зі ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — через два місяці з дня його виявлення. якщо справи про адмінправопорушення підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через 3 міс. з дня його виявлення.
Досить часто працівники ДАІ направляють матеріали до суду за кілька днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення або навіть після нього, що унеможливлює виклик правопорушників для розгляду справи. Через зазначені недоліки Вінницьким районним судом Вінницької області закрито 33 справи.
Нерідко направлення в суд адміністративних матеріалів після закінчення строків накладення адміністративного стягнення пов’язане з тим, що працівники підрозділу ДАІ, на території якого було вчинено правопорушення, відповідно до вимог ч. 2 ст. 276 КпАП спочатку направляли матеріали до органів ДАІ за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушника і лише після цього матеріали потрапляли до належного суду.
Судом обгрунтовано закривалось провадження у справах у разі закінчення строків, визначених у ст. 38 КпАП, однак при цьому винні особи уникали відповідальності.
Траплялося, що до суду надходили матеріали щодо осіб, які на момент вчинення протиправних дій не досягли шістнадцятирічного віку, що згідно з п. 2 ст. 247 КпАП виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Викладене свідчить про поверхове і формальне оформлення протоколів про адмінправопорушення працівниками ДАІ, недостатній контроль зі сторони керівництва ДАІ щодо роботи підлеглих осіб, на яких покладені обов'язки відносно виконання постанов суду.
Аналіз практики суду свідчить, що суд в основному правильно застосовував законодавство про адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
При розгляді адміністративних справ по порушенню ПДР суд переважно застосовував адміністративне стягнення у виді штрафу (щодо 494 осіб), а позбавлення права керування транспортними засобами лише щодо 103 осіб.
Незважаючи на те, що керування транспортними засобами у стані сп’яніння, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КпАП, є небезпечним і досить поширеним правопорушенням, суди переважно застосовували за нього штраф і лише щодо кожного четвертого правопорушника — позбавлення права керування транспортними засобами.
Часто до суду надходять матеріали про притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, в яких не має даних про вчинення нею раніше аналогічного правопорушення, не має відмітки в протоколі про притягнення на протязі року до адмінвідповідальності за аналогічною статтею, хоча ця обставина має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій правопорушника (за ч. 1 чи ч. 2 цієї статті) і відповідно про міру його відповідальності.
Наприклад, в протоколі про адмінправопорушення від 19.11.2009 року складений працівником ДАІ м. Немирова Л.І.Г. відносно правопорушника Р. за ч.1 виправлено на ч.3 ст.130, в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей не має про раніше скоєні аналогічні правопорушення на протязі року, а при перевірці вияснено, що правопорушник Р. за ч.1 ст.130 притягувався 22.04.2009р. та за ч.2 ст.130 - 12.05.09. р, і втретє – 06.08.2009 р. за ст.130 ч.2, а не за ч.3 ст.130, тобто на протязі року втретє скоїв те ж саме правопорушення.
Судом обов'язково виконуються вимоги ст.280 КУпАП щодо встановлення під час розгляду справи всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
Справи про адміністративні правопорушення інколи розглядаються судом за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, якщо в матеріалах справи є дані про належне повідомлення останньої про час судового розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вінницьким районним судом Вінницької області додержуються вимоги ст. 285 КУпАП про направлення копій постанов особам, які вчинили правопорушення.
Постанови про накладення адміністративних стягнень в основному виконуються. Однак у не всі адміністративні справи усупереч вимогам ст. 305 КУпАП містять відомості про сплату штрафу, і не можуть бути передані до архіву закінчених справ, хоча постанови судом своєчасно направляються державній виконавчій службі для примусового стягнення.
Державна викогавча служба не завжди перевіряє наявність всього майна у боржників, не звертає виконання постанов на все належне боржнику майно, що перешкоджає виконанню постанов виданих судом і стягненню коштів до держави.
Серед проблем, що виникають при застосуванні судами чинного законодавства у справах аналізованої категорії, можна назвати такі:
1. Розгляд адміністративних справ про передбачені ст. 124 КУпАП порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна, у більшості випадків пов’язаний із необхідністю з’ясування в судовому засіданні істотних обставин, у зв’язку з чим судді не взмозі своєчасно розглянути деякі справи, особливо коли вони надійшли до суду через тривалий час після вчинення правопорушення.
2. Хоча у справах про адміністративні правопорушення протокол судового засідання не ведеться, є доцільним його ведення у випадках, коли оспорюються обставини правопорушення, проводиться допит свідків, понятих чи інших осіб.
Пропонуємо, щоб справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 121, 122, 1222, 124, 130 КпАП, розглядалися районним (міським) судом лише при незгоді правопорушника зі складеним працівником ДАІ протоколом, який у такому разі міг би бути оскаржений до суду.
Покладення на суди повноважень щодо розгляду такої значної кількості матеріалів про адміністративні правопорушення без збільшення штату суддів та обсягів фінансування негативно позначається на якості розгляду судами кримінальних і цивільних справ. Тому слушною є наша пропозиція про повернення таких справ до підвідомчості органів внутрішніх справ.
Також на думку суду, для більш ефективного застосування законодавства про адміністративну відповідальність за порушення у сфері дорожнього руху необхідно обмежити оформлення генеральних довіреностей на автомобілі, що є завуальованою формою купівлі-продажу транспортних засобів і позбавляє суди можливості вилучати їх у злісних порушників цього законодавства.
Пропонуємо начальникам відділів та управлінь органів внутрішніх справ вжити заходів щодо усунення вищевказаних недоліків та провести додаткові навчання з вивчення чинного законодавства та перевірити повноту та відповідність закону матеріалів про адміністративні правопорушення, розробити типові вимоги щодо складення протоколів.
Керівник апарату
Вінницького районного суду С.С.Слободянюк
_03_03.png)
