Закон і Бізнес N 32 (1278). Анонс публікацій

  Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 32 (1278). 1 - 5 серпня 2016 р.

Судова влада

Восени однією з головних подій у житті Феміди стане конкурс до нової установи — Верховного Суду. На крісла в інституції зможуть претендувати не тільки володарі мантій, а й науковці та адвокати. Проведення змагання за «верховні» посади забезпечуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, члени якої, до речі, в разі відповідності визначеним законом вимогам можуть узяти участь у конкурсі. Та чи зацікавить їх робота у ВС? Докладніше - Ставка на «верховне» крісло.

Звільнення за порушення присяги стало одним з основних інструментів у кампанії очищення суддівських лав. Причому тим, хто його застосовуватиме, не було потреби вигадувати свій план. Адже попередні склади Вищої ради юстиції вже напрацювали певну, хоч і не таку багату, практику із цього питання. Але у справу втрутився законодавець і необачно зруйнував наїжджену колію. Більше про це у матеріалі "Казус загальної процедури".

Усіх служителів Феміди Катеринопільського районного суду Черкаської області могли притягнути до дисциплінарної відповідальності через звернення очільника апеляційної установи цього ж регіону Володимира Бабенка. Які ж дії законників стали підставою для скарги «на своїх» та чи правильно роблять судді з місцевих інституцій,

які не завжди погоджуються з думкою «апеляційників» та прокурора? Деталі -"Апеляція скасовує тричі".

Під час обговорення повноважень Вищої ради правосуддя основні дискусії точаться довкола питань дисциплінарного провадження щодо володарів мантій. Утім, у Вищій раді юстиції, що попервах виконуватиме функції нового органу, наголошують, що це не основна функція ВРП. Натомість головним та найважливішим завданням є забезпечення незалежності суду. Про це у статті"Роздвоєння самоуправління".

Нині Вища кваліфікаційна комісія суддів уже готується до проведення конкурсу до нового Верховного Суду. Але не все може піти так легко, як хотілося б. Зокрема, труднощів не уникнути в тому разі, коли хтось із «кваліфікаційників» вирішить узяти участь у конкурсі. Про можливий вихід із ситуації «ЗіБ» поцікавився у голови органу, який відповідає за врегулювання конфлікту інтересів, — Ради суддів, судді Верховного Суду Валентини Сімоненко.

Свою позицію щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення суддів до відповідальності члени Вищої ради юстиції нерідко обгрунтовують іншими рішеннями законників у подібних справах. Мовляв, якщо порушення було вчинене лише один раз — можна пробачити, а якщо неодноразово — вже ні. Водночас, на переконання адвокатів, такий підхід не тільки є хибним, а й може свідчити про упередженість членів Ради. Більше про це у статті "Обмеження доказової бази".

Представники Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Ради суддів провели спільну зустріч із представниками ЗМІ для того, щоб, з одного боку, повідомити про планування роботи на найближчий час, а з другого — обговорити подальшу взаємодію. На

заході з’ясувалося, чому виникають труднощі в донесенні інформації до суспільства, але механізм розв’язання цієї проблеми віднайти так і не вдалось. Про це читайте у матеріалі"Відкритість проходить непоміченою".

Адвокатура

Чи функціонує в Києві легітимне адвокатське самоврядування? Інтернет вибухнув звинуваченнями на адресу столичної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка начебто привласнила собі повноваження, непритаманні їй згідно з профільним законом. Про те, наскільки це відповідає дійсності, «ЗіБ» розповів член Ради адвокатів України, доцент, кандидат юридичних наук Роман Афанасієв, який уходив до складу спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування столиці.

Національна асоціація адвокатів України найближчим часом збирається презентувати звіт під робочою назвою «Список осіб, причетних до порушення прав адвокатів». Перший претендент до нього — директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник. До переліку також можуть потрапити слідчі судді, які санкціонували недавні обшуки адвокатських офісів. Про це стало відомо під час позачергового засідання Ради адвокатів України. Більше у матеріалі «Без оголошення війни».

Практика

Вважається, що з набранням чинності з 1.09.2015 новою редакцією закону «Про судовий збір» Україна уніфікувала доступ до правосуддя, інститутів державної влади з усіма іншими учасниками суспільних відносин, основним критерієм якого є сплата судового збору. Втім, законодавець визначив чималий перелік заяв, передбачених процесуальним

законодавством, при зверненні до суду з якими судовий збір не справляється.

Це питання у статті "Про банкрута замовимо слово" аналізує Павло Пригуза, к.ю.н., суддя Господарського суду Херсонської області.

Частина суспільства вважає введення інституту приватних виконавців узаконенням рейдерства та колекторських організацій. Однак таке формулювання не зовсім коректне: «приватники» будуть наділені тими самими повноваженнями, що й державні виконавці. Отже, професійні юристи бачать у нововведенні швидше позитивні зрушення у сфері виконання судових рішень.

Докладніше у статті "Примус на вибір"Євгена Кузьміна, керуючого партнера АБ «Кузьмін та партнери», адвоката.

Законодавчі зміни, завдяки яким запроваджено нові правила державної реєстрації суб’єктів господарювання, відкрили великі можливості перед шахраями. Незалежно від того, чи законодавець бажав такого результату, а може, далекий від правозастосовчої практики, маємо невтішні наслідки: кількість справ цієї категорії зростає.

Це питання у статті Підприємці відчули «полегшення» аналізує Станіслав Боднарчук, партнер юридичної компанії «АРЕС», адвокат, арбітражний керуючий.

Електронні гроші давно набули у світі великої популярності. Це зручний інструмент для оплати товарів, робіт, послуг через світову мережу, а обсяги інтернет-торгівлі постійно зростають. Україна в цьому питанні поки що пасе задніх. І проблема значною мірою полягає в недостатньому законодавчому регулюванні відповідних відносин. Ситуацію можуть виправити вже до 2019 року. Втім, не через палке бажання чинної влади, а через

зобов’язання України в рамках угоди про асоціацію з Євросоюзом. Докладніше про це у статті "Реалії віртуального гаманця".

Закон і Бізнес