Закон і Бізнес N 5 (1303). Анонс публікацій

  Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 5 (1303). 4-10 лютого 2017 року.

Судова влада та реформа

Поки відповідні органи між собою з’ясовували, чи потрібна згода Вищої ради правосуддя на арешт чи тримання під вартою володаря мантії, громадськість звинувачувала ВРП у продажу індульгенцій для корупціонерів, Рада суддів не поспішала з оцінкою ситуації. Проте після того, як на сайті Національного антикорупційного бюро з’явилася інформація: суд саботував арешт служителя Феміди, спійманого «на гарячому», вирішила не мовчати. Подробиці читайте у статті «Захист у процедурі».

Чому суди вдаються до відступлення від правових позицій «верховників»? Чи сподіваються служителі Феміди на те, що найвищий орган судової системи візьме до уваги аргументи, викладені в рішеннях колег, та змінить свою думку? Хоча, можливо, володарі мантій сподіваються, що їхні вердикти переглядатиме не Верховний Суд України, а вже нова установа. Про це та інше «ЗіБ» поговорив з суддею Окружного адміністративного суду м.Києва Русланом АРСІРІЄМ.

Голова Ради суддів Валентина Сімоненко попросила керманича Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка відкликати лист від 26.01.2017 щодо формування штатних

розписів на 2017 р. На думку «самоврядників», рекомендації порушують гарантії фінансування третьої гілки влади. Про це читайте у статті «Загроза від ДСАУ».

Судді, які кілька років не могли виконувати своїх обов’язків, почали отримувати «перепустки» для довгоочікуваного призначення. Разом з тим щастить не всім. Зокрема, питання у членів Вищої ради правосуддя можуть виникнути до тих законників, які перебували на адміністративних посадах або рішення яких викликають сумніви. Про це читайте у матеріалі «Повернення в професію».

Півроку тому Верховний Суд України поставив крапку в спорі щодо визначення розміру заробітної плати працівників апарату судів. Однак окремі володарі мантій наважуються відійти від правових позицій найвищого судового органу. Питання тільки в тому, чи відкоригує свою думку ВСУ. Хоча, можливо, «зарплатні справи» доведеться переглядати вже не нинішнім «верховникам». Детальніше — «Знетронювачі» канонів».

«Реформування Національної поліції», «реформаторські ініціативи», «нові концепції», «створення та введення нових інститутів, які відповідають міжнародним стандартам». Таку «модну» термінологію чуємо майже щодня з телеекранів, соціальних мереж, з вуст політиків, журналістів, вчених, і навіть, пересічних громадян. Разом з тим, як показує практика, поліція намагається розширити передбачені законом повноваження і контролювати діяльність судової системи. Подробиці у статті «Поліцейське втручання».

В Апеляційному суді Чернівецької області залишилося трохи більше від половини штатної чисельності суддів. Не краще йдуть справи й у місцевих судах. Така ситуація істотно збільшує навантаження на наділених повноваженнями здійснювати правосуддя та, як наслідок, позначається на якості та оперативності вирішення спорів. Про це читайте у статті «Кадровий голод — не тітка».

Судова практика

У 2016-му кількість звернень до Європейського суду з прав людини від нашої держави збільшилася майже на 30%. Прикметно, що страсбурзька інституція зробила крок, якого від неї ніхто не очікував: узялася за розгляд справ, котрі через непоспішність Конституційного Суду не змогли пройти всі «національні судові кола». Йдеться про люстраційні «вердикти». Подробиці  у статті «Доведені до Страсбурга».

Судова практика свідчить: непоодинокими є випадки зловживання користувачами банківських послуг правом на судовий захист і неретельного розгляду окремими суддями таких справ. Саме цьому питанню присвячена друга частина узагальнення, проведеного Апеляційним судом Чернігівської області. Детальніше — «Валютні ігри».

Верховний Суд України виніс постанову, відповідно до якої при вирішенні спору між батьками про місце проживання дитини вона завжди залишається з матір’ю. ВСУ зазначив, що це робиться, аби повністю захистити дитину та надати їй таким чином усі можливості для нормального розвитку. Звідки взялася думка, що «нормальний» розвиток дитини може забезпечити тільки її мати? Чи об’єктивна така позиція? Про це у матеріалі «Мати завжди права?».

Держава

Вимога до особи знати державну мову країни, громадянином якої вона є або хоче стати, навряд чи викличе якісь заперечення. Тим більше якщо таке побажання стосується державних службовців. Однак безоглядне намагання перенести досвід мовної політики прибалтійських країн на український ґрунт може дати несподівані паростки. Подробиці у статті «Лінгвістична люстрація».

Урядова постанова суттєво спростила правила переобладнання та перепланування житла. Разом з тим окремі архітектурні зміни все ще заборонені. А за результатами такого втручання власника або орендаря нерухомості можуть зобов’язати повернути все до попереднього стану. Про це у матеріалі «Будівельне самоврядування».